ПРОКУРАТУРА АРТЕМІВСЬКОГО РАЙОНУ М. ЛУГАНСЬКА

Одним приоритетных направлений работы прокуратуры Украины является соблюдение законности при использовании государственного имущества и обеспечении его сохранности. Экономическое развитие и процветание Луганщины во многом построено на работе угольных предприятий, в т.ч. государственного сектора экономики. В то же время, проведенной прокуратурой Артемовского района г. Луганска проверкой одного из угольных предприятий района установлено, что должностными лицами предприятия присвоены товарно-материальные ценности на общую более 500 000 гривен в связи с чем прокуратурой района возбуждено уголовное дело в отношении одного из должностных лиц предприятия по признакам состава преступления, предусмотренного ч.5 ст. 191 УК Украины. При этом установлено, что хищение государственного имущества было построено на предприятия «на широкую ногу». Так, похищены были 4 секционных поезда, вагонетки в количестве 28 штук, 13 электродвигателей, а также же иное имущество, обеспечивающее добычу угольной продукции и как следует пополнение бюджета. На данный момент прокуратурой района продолжается проверка указанного предприятия по вопросам обеспечения сохранности государственного имущества. Помощник прокурора Артемовского района г. Луганска Ивашко С.А.

15 листопада 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» Згідно якого у Кримінально-процесуальному кодексі України внесені зміни та доповнення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу у наступних: в статтях 165,155,165-1,165-2 та викласти у їх у такій редакції : "Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу Запобіжні заходи у вигляді застави, взяття під варту застосовуються лише за вмотивованою постановою судді чи ухвалою суду. Інші запобіжні заходи застосовуються за постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, судді або за ухвалою суду. Обов'язки, передбачені статтею 149-1 цього Кодексу та покладені на особу суддею, судом, можуть бути змінені чи скасовані лише постановою судді або ухвалою суду. Заміна одного запобіжного заходу іншим або його скасування, зміна або скасування обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу та покладених на особу, здійснюється органом дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом з додержанням вимог, передбачених частиною першою цієї статті. У разі закриття справи, закінчення строку тримання під вартою, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, та в інших випадках звільнення особи з-під варти на стадії досудового слідства здійснюється на підставі постанови органу дізнання чи слідчого, які проводять досудове слідство у справі, або прокурора, про що вони негайно повідомляють суд, який обрав цей запобіжний захід. Звільнення з-під варти у кримінальних справах, що знаходяться в судовому провадженні, здійснюється лише за рішенням судді або суду. Обов'язки, передбачені статтею 149-1 цього Кодексу та покладені на особу при застосуванні запобіжного заходу, скасовуються або змінюються, коли в них відпаде необхідність або коли виникне необхідність в їх зміні. Запобіжний захід скасовується або змінюється, коли відпаде необхідність у запобіжному заході або в раніше застосованому запобіжному заході. Запобіжний захід, крім застави або взяття особи під варту, обраний прокурором, може бути скасовано або змінено слідчим або органом дізнання лише за згодою прокурора. У справах про злочини, за які передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або взяття під варту у випадках та в порядку, передбачених цією главою"; у статті 155: частину першу викласти в такій редакції: "Взяття під варту як запобіжний захід може бути застосовано: 1) у справах про злочини, за які законом передбачено основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - виключно у випадках, якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний не виконав обов'язків, пов'язаних із раніше застосованим до нього запобіжним заходом, у тому числі обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, або не виконав у встановленому порядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що це підтверджує; 2) у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше трьох років, - виключно у випадках, коли підозрюваний, обвинувачений, підсудний, перебуваючи на волі, переховувався від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджав установленню істини у справі, продовжив злочинну діяльність або не виконав обов'язків, пов'язаних із раніше застосованим до нього запобіжним заходом, у тому числі обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу; 3) у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки"; після частини першої доповнити новою частиною такого змісту: "Запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, за винятком випадків, коли ця особа, перебуваючи на волі, переховувалася від органів дізнання, досудового слідства чи суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжила злочинну діяльність". У зв'язку з цим частини другу-сьому вважати відповідно частинами третьою-восьмою; частину другу статті 165-1 доповнити реченням такого змісту: "У разі покладення на особу, скасування або зміни обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, у постанові (ухвалі) про застосування або зміну запобіжного заходу також зазначаються відповідні обов'язки"; у статті 165-2: частини першу і другу викласти в такій редакції: "На стадії досудового слідства запобіжний захід, за винятком запобіжних заходів у вигляді застави або взяття під варту, обирає орган дізнання, слідчий, прокурор. Якщо орган дізнання, слідчий вважає, що є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді застави або взяття під варту, він вносить за згодою прокурора подання до суду. Таке ж подання вправі внести прокурор. При вирішенні цього питання прокурор зобов'язаний ознайомитися з усіма матеріалами, що дають підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді застави або взяття під варту, перевірити законність одержання доказів, їх достатність для обвинувачення"; пункт 2 частини п'ятої викласти в такій редакції: "2) про обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу"; доповнити частиною десятою такого змісту: "При обранні запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, службова особа або орган, що приймає відповідне рішення, визначає необхідність покладення на особу обов'язків, передбачених статтею 149-1 цього Кодексу, та в разі встановлення такої необхідності визначає конкретні обов'язки, що покладаються на особу"; Слідчий прокуратури Артемівського району міста Луганська В.М.Кузнецов

Важливою умовою підвищення організаційного рівня діяльності органів прокуратури залишається планування роботи. Правильне планування роботи дозволяє забезпечити ефективне використання наявного кадрового потенціалу, ритмічність та впорядкування трудового процесу, зосередити зусилля працівників на вирішенні пріоритетних завдань, забезпечити координацію діяльності правоохоронних та контролюючих органів. Планування поділяється на оперативне, поточне і перспективне. Для діяльності міськрайпрокуратур характерними є перші два з названих видів планування. Відповідно до наказу Генерального прокурора №1 від 19.01.2004 року, поточне планування в органах прокуратури здійснюється шляхом складання щоквартальних планів роботи. При планування повинна бути забезпечена цілеспрямованість, конкретність та реальність планів. Цілеспрямованість планових заходів виявляється в їх спрямуванні на вирішення пріоритетних завдань прокурорської діяльності. Конкретність плану передбачає чітке і зрозуміле формулювання планових заходів, визначення об’єктів перевірки, виконавців, назву законів, які підлягають перевірці, встановлення термінів виконання. Реальність планових заходів передбачає точний розрахунок наявних сил, можливостей і часу для якісного вирішення всього комплексу питань, передбачених планом. В планах роботи передбачається найбільш важливі заходи, що випливають із пріоритетних напрямів діяльності, стану законності та злочинності на відповідній території, знаходити відображення заходи, які випливають з наказів та розпоряджень Генерального прокурора України та прокурора області, рішень колегії Генеральної прокуратури та прокуратури області, рішень та постанов координаційних, міжвідомчих та оперативних нарад при прокуророві області. При формуванні, а за необхідності і корегуванні планових заходів, прокурор є самостійним у своїй діяльності. Проте, враховуючи тривалість планового періоду – квартал, в планах роботи міськрайпрокуратур повинні передбачатися заходи щодо усіх основних напрямів наглядової діяльності, плануватися проведення координаційних та міжвідомчих нарад, проведення аналізів та узагальнень, заслуховування звітів оперативних працівників. Підставою для включення до планів роботи тих чи інших заходів можуть бути, окрім зазначеного вище, такі джерела інформації, як статистичні дані, повідомлення про порушення законів, дані проведених прокуратурою перевірок, дані про порушення законів, які містяться в кримінальних справах або стали відомі під час судового розгляду кримінальних та цивільних справ, повідомлення про порушення законів в засобах масової інформації, звернення органів державної влади та місцевого самоврядування, матеріали перевірок контролюючих органів та інші. Активну участь у формування плану роботи повинні приймати всі працівники прокуратури. Досягається це попереднім збором їх пропозицій, а також, обговоренням проекту плану на оперативних нарадах. Ст.помічник прокурора Голоденко К.Ю.

30 ноября 2010 года, примерно в 22.00 часов, гражданин А., находился по месту своего проживания по адресу: г. Луганске, где совместно со своей матерью гражданкой А., распивал спиртные напитки. В ходе распития спиртного, на почве внезапно возникших личных неприязненных отношений между гражданином А. и гражданкой А. возник словесный конфликт, в ходе которого у гражданина А. возник преступный умысел, направленный на умышленное и противоправное причинение смерти своей матери – гражданке А. С целью реализации своего внезапно возникшего преступного умысла гражданин А., пошел в ванную комнату, расположенную в вышеуказанной квартире, где достал из-под ванной столярный молоток, с металлической ударной частью, удерживая который в своей правой руке, с целью причинения им смерти гражданке А., прошел в зал, где последняя лежала на диване. Продолжая реализацию своего противоправного умысла, гражданин А. осознавая, что в результате его преступных действий может наступить смерть потерпевшей, и желая наступления таковых последствий, действуя умышленно и противоправно, воспользовавшись тем, что гражданка А. лежала на диване с закрытыми глазами, чем была лишена возможности увидеть происходящее и оказать сопротивление его действиям, нанес потерпевшей не менее шести ударов металлической ударной частью молотка в область лба, от которых последняя там же скончалась. В результате противоправных действий гражданина А.., потерпевшей А., согласно заключения судебно – медицинской экспертизы трупа № 1265/1 от 26.01.2011 года, были причинены телесные повреждения в виде: открытая тупая травма головы с множественными ушибленными ранами (4 раны на лбу и на лице), по одной рваной ране в области правой брови и на спинке носа, перелом костей свода, основания и лицевого черепа, разрушение вещества головного мозга, два кровоподтека с участками осаднения и разрывов эпидермиса в зоне ушибленных ран и деформации лица; по одной рваной ране в области правой брови и на спинке носа, которые состоят в прямой причинно следственной связи с наступлением смерти потерпевшей А.. Телесные повреждения на голове: множественные ушибленные раны (4 раны на лбу и на лице), перелом костей свода черепа, основания и лицевого черепа, разрушение вещества головного мозга, два кровоподтека с участками осаднения и разрывов эпидермиса в зоне ушибленных ран и деформации лица; по одной рваной ране в области правой брови и на спинке носа, по степени тяжести имеют признаки тяжких телесных повреждений, по признаку опасности для жизни в момент образования. Смерть потерпевшей А. наступила от открытой тупой травмы головы с множественными ушибленными ранами на лбу и на лице, переломов костей Приговором Артемовского районного суда г. Луганска гражданин А. признан виновным в совершении преступления, предусмотренного ч.1 ст.115 УК Украины и осужден в виде 15 лет лишения свободы. Старший помощник прокурора Артемовского района г. Луганска Э.Н.Исмаилов

Під час судового розгляду справ про злочини неповнолітніх, як і на досудовому слідстві, має бути реально забезпечено їхнє право на захист, оскільки порушення такого права, відповідно до п.3 ч.2 ст.370 КПК України, є істотним порушенням кримінально-процесуального закону і безумовною підставою для скасування вироку. Згідно п.1 ч.1 ст.45 КПК України, участь захисника у справах щодо осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину у віці до 18 років, є обов’язковою, незалежно від того, чи досягли вони повноліття на час провадження у справі, у тому числі судового розгляду. Це положення поширюється і на випадки, коли особа обвинувачується у злочинах, одні з яких вчинені нею до, а інші – після досягнення 18 років. Здійснення захисту неповнолітнього і дорослого співучасників злочину одним і тим самим захисником не допускається. Згідно ч.4 ст.44 КПК України, близькі родичі неповнолітнього обвинуваченого (підсудного), його опікуни або піклувальники можуть здійснювати захист лише одночасно із захисником, який займається цією діяльністю на професійній основі. При попередньому розгляді справи щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину у віці до 18 років, прокурор згідно з п.5 ч.1 ст.237 КПК України має висловити свою думку з приводу, чи не було порушено її право на захист. Якщо на досудовому слідстві порушено право неповнолітнього на захист і без усунення цього порушення справу не може бути призначено до судового розгляду, прокурор має заявити клопотання про направлення справи на додаткове розслідування на підставі ст.246 КПК України. Коли право на захист неповнолітнього порушено при вчиненні окремих процесуальних дій, за відсутності підстав для направлення справи на додаткове розслідування, в подальшому не допускається використовування судом (і прокурором під час виступу в дебатах) відповідних протоколів як джерел доказів на обґрунтування висновків про винність підсудного у вчиненні злочину. Під час попереднього розгляду справи прокурор має висловити думку, а суддя – з’ясувати, чи немає підстав для зміни, скасування або обрання запобіжного заходу (п.4 ч.1 ст.237 КПК України). Відповідно до ст.434 КПК України, запобіжний захід у вигляді взяття під варту до неповнолітнього може застосовуватися лише у виняткових випадках, коли це зумовлено тяжкістю злочину, у вчиненні якого той обвинувачується, за наявності підстав та в порядку, передбачених ст.ст.148,150,155 КПК України, а також якщо є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим (підсудним) процесуальних обов’язків, які випливають із ч.2 ст.148 КПК України, і його належної поведінки. Висловлюючи думку з цього питання, відповідно до ст.150 КПК України, прокурор має враховувати стан здоров’я неповнолітнього, його сімейний і матеріальний стан, стосунки з батьками, дієвість існуючого контролю за його поведінкою, вид діяльності, місце проживання, дані про попередні судимості, соціальні зв’язки, схильності, спосіб життя, поведінку під час провадження у цій або іншій кримінальній справі, наявність факторів, обставин чи визнання ним моральних цінностей, які дозволяють прогнозувати його поведінку. Ці обставини досліджуються шляхом опитування батьків, опікунів, піклувальників, представників адміністрації за місцем роботи чи навчання неповнолітнього тощо. Помічник прокурора Аптемівського району Хижая К.Й.

Станом на 01.01.2012 року в Артемівському районі м. Луганська мешкає 26064 неповнолітніх: з них школярів –10120; дітей – сиріт – та дітей, які залишились без батьківського піклування та перебувають на обліку в службі у справах дітей – 185. Вивченням статистичних даних щодо злочинів вчинених неповнолітніми встановлено, що на даний час спостерігається зростання злочинності серед неповнолітніх. Так, за звітний період на території Артемівського району м. Луганська зареєстровано 49 злочини які вчинено неповнолітніми особами (2010 – 32) таким чином зростання складає 53,2%. Приблизно 95% із вказаних злочинів мають корисливий мотив, а саме крадіжки мобільних телефонів, золотих прикрас та грошових коштів. Також збільшилась кількість злочині вчинених неповнолітніми в стані алкогольного сп’яніння з 2 до 7. Збільшилась кількість злочинів вчинених неповнолітніми які раніше притягались до кримінальної відповідальності з 4 до 30. На даний час на обліку у відділі кримінальної міліції у справах дітей Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області перебувають 60 неповнолітній з яких 7 схильні до вжиття наркотичних засобів та 13 неблагонадійних сімей. Здебільшого вчиненні злочини мають корисливий мотив і вчиняються неповнолітніми із неблагонадійних сімей. Приблизно 63% відсотків вказаних злочинів вчинено неповнолітніми, які мешкали на території району. Усього протягом 2011 року до кримінальної відповідальності притягнуто 24 неповнолітні особи з яких: 16 школярі (2010 - 8), 1 студент професійно-технічного закладу та 7 неповнолітніх, які не де не працювали та не навчались. Вказане становище свідчить про здійснення неналежної роботи щодо профілактики злочинності серед неповнолітніх відділом кримінальної міліції у справах дітей Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області. Також однією з причин зростання злочинності серед неповнолітніх, може бути, ліквідація відділу освіти Артемівської районної в м. Луганську ради, відділ у справах сім’ї молоді і спорту та соціального центру у справах сім’ї. За результатом проведеної аналітичної роботи викликає занепокоєння стан роботи в сфері профілактики правопорушень серед неповнолітніх яка проводиться органами місцевого самоврядування та їх службами. Є певні прорахунки і в роботі відділу кримінальної міліції у справах дітей Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області. Як і раніше залишається низьким рівень співпраці відділу кримінальної міліції у справах дітей Артемівського РВ з органами місцевого самоврядування району, та закладами освіти, що негативно впливає на відношення молоді до соціального устрою суспільства. Враховуючи ситуацію, яка склалась, необхідно посилити нагляд за органами та службами району які беруть безпосередню участь у навчально-виховній роботі та профілактиці злочинності серед учнівської молоді та пропаганді здорового образу життя. Взагалі протягом 2011 р. прокуратурою району проведено 21 перевірку, за результатами яких внесено 13 документів прокурорського реагування, до відповідальності притягнуто 24 посадові особи (2010р.-29). Спільно з працівниками відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх Артемівського РВ ЛМУ УМВС України в Луганській області та службою у справах неповнолітніх Артемівської районної у м. Луганську ради проведено перевірки щодо батьків, які злісно не виконують своїх батьківських обов’язків. За результатом яких прокуратурою району порушено одну кримінальну справу, № 9048/11 за ст. 166, КК України, по якій винесено обвинувальний вирок. В подальшому перевірки з означених питань будуть тривати. Помічник прокурора Артемівського району м. Луганська юрист 2 класу Д.М. Прозоров

На сьогоднішній день проблема біженців та боротьби з нелегальною міграцією в Україні залишається складною. Суттєві прогалини в законодавстві, що регулює ці питання, брак чіткої правової бази зумовлюють численні порушення законності у цій сфері, спричиняють стихійний в’їзд іноземців як до України, так і на територію області. Аналіз міграційної ситуації свідчить про те, що м. Луганськ стало не тільки місцем транзиту незаконних мігрантів, а й місцем їх накопичення. Умовно, можна виділи три причині імміграції, зокрема: “навчальна міграція ”, “економічна імміграція ” та “транзитна ”. Також, в останні часи спостерігається виділення ще однієї причини імміграції — це так звана “кланова ”, коли суб'єкти підприємницької діяльності — вихідці із інших держав, запрошують до України своїх родичів, знайомих, близьких та друзів в якості дешевої робочої сили, які при цьому офіційно не оформлюються, податки із заробітної плати яких, до державного бюджету не сплачуються. Сьогодні Україна опинилася в центрі міграційних потоків у ролі своєрідної буферної зони між Західною Європою та державами третього світу, що призводить до накопичення в країні величезної кількості нелегальних мігрантів. Небезпека вказаного явища полягає не лише у кількісному збільшенні нелегальних мігрантів, але й у вкрай несприятливому їх впливові на криміногенну ситуацію в країні. Нелегальна міграція поступово структурується, підпадає під жорстокий контроль національних та міжнародних злочинних угрупувань, трансформується у високодохідний бізнес й створює реальну загрозу національній безпеці держави. Однією з причин, які заважають належним чином протидіяти нелегальній міграції є те, що сьогодні імміграційні питання згідно із законами України “Про правовий статус іноземців ”, “Про біженців ”, “Про міліцію ”, “Про Службу безпеки України”, «Про Державну прикордонну службу в Україні» та “Про зайнятість населення ” вирішують різні виконавчі та правоохоронні структури, що в свою чергу призводить до відсутності дієвого та ефективного контролю за незаконним перебуванням на території України іноземних громадян. Немає ініціативи та чіткої послідовності в координації дій щодо боротьби з нелегальною міграцією між правоохоронними органами та органами прикордонного контролю, внутрішніх справ та органами місцевого самоврядування. У цілому органи внутрішніх справ не завжди організовують роботу щодо запобігання неконтрольованій міграції, що в певній мірі зумовлено неналежним ставленням окремих працівників міліції до виконання своїх службових обов’язків, а також відсутністю належного контролю з боку керівництва. Одним з джерел міграційних процесів є вищі навчальні заклади, що розташовані, у тому числі, і в Артемівському районі м. Луганська. Чимало іноземців використовують вищі навчальні заклади як можливість легального вирішення своїх проблем. В деяких випадках студенти за призначенням не прибувають, хоча за даними Державної прикордонної служби України більшість їх в’їхала на територію нашої держави. При вказаному становищі необхідно: налагодити належну взаємодію між правоохоронними та контролюючими органами, закладами освіти. Перш за все, керівники вищих навчальних закладів повинні повідомляти правоохоронні, перш за все органи внутрішніх справ, та контролюючі органи про відрахування того чи іншого іноземця; планувати проведення спільних заходів (операцій) ,спрямованих на боротьбу з нелегальною імміграцією на територію нашої держави. Помічник прокурора Артемівського району м.Луганська юрист 2 класу А.Ю.Ружа

Порушення провадження по справі про адміністративне правопорушення починається зі складання адміністративного протоколу за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів санітарно-епідеміологічної служби. Як правило, попередньо факт порушення фіксується в документах означених вище органів, складених за результатами здійсненої перевірки (зокрема, в акті перевірки дотримання санітарного законодавства, протоколі лабораторно-інструментальних досліджень, висновку санітарно-гігієничної експертизи, доповідних записках тощо), а також в скаргах та зверненнях, що надійшли від інших органів, установ, громадян. Зазначені документи, скарги та звернення можуть бути долучені до протоколу про адміністративне правопорушення. Протоколи про адміністративні правопорушення повинні складатися у присутності правопорушника, відповідати вимогам ст.ст.256, 268 КУпАП щодо порядку оформлення, змісту, роз`яснення правопорушникам їх прав, та містити відмітку про роз`яснення останнім положень ст.ст.10, 63 Конституції України. Відповідно до вимог п.2.4 Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я № 64 від 14.04.1995р., протоколи про адміністративні правопорушення складаються у трьох примірниках, один з яких у триденний строк повинен направлятися посадовій особі, яка уповноважена розглядати адміністративну справу, другий – порушнику, третій – зберігається у посадової особи, яка його склала. Якщо адміністративну справу розгядатиме уповноважена посадова особа держсанепідемстанції, яка склала протокол, то він може складатися у 2-х примірниках. Як правило, протокол складається за місцем вчинення правопорушення, але може бути складений і в іншому місті, наприклад, на робочому місці посадової особи держсанепідемслужби або у пункті, підрозділі міліції, куди правопорушник може бути доставлений за допомогою працівників органів внутрішніх справ. При вивченні адміністративних справ слід звертати увагу на доведеність матеріалами справ вини правопорушників, а щодо адміністративних справ стосовно посадових осіб, до того ж, - відповідність їх матеріалів вимогам ст.14 КУпАП, правильність кваліфікації дій правопорушників, додержання передбаченого ст.ст.278-280 КУпАП порядку підготовки до розгляду та розгляду справ. При цьому слід мати на увазі, що відповідно до ст.268 КУпАП справи, як правило, розглядаються у присутності осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, а під час відсутності цих осіб – розглядаються лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення останніх про місце і час розгляду справ і якщо від них не надійшли клопотання про відкладення розгляду справ. Постанови по справах про адміністративні правопорушення повинні за своєю суттю відповідати п.п.1, 3 ст.284 КУпАП (оскільки, як зазначено вище, згідно зі ст.221 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від 16 до 18 років, розглядаються судом), повинні бути винесеними з додержанням вимог ст.38 КУпАП щодо строків давності накладення адміністративного стягнення, за своїм змістом відповідати вимогам ст.283 КУпАП та бути доведеними до відома і вручені правопорушникам у порядку, передбаченому ст.285 КУпАП. Крім того, відповідно до вимог Інструкції про порядок накладення і стягнення штрафів за порушення санітарного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я № 64 від 14.04.1995р., постанова про накладення штрафу виноситься у трьох примірниках. Під час перевірки законності прийняття рішення про притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності за порушення санітарного законодавства особливу увагу слід звернути на те, що ст.46 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 1 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тоді як санкцією ст.42 КУпАП за ці ж самі порушення передбачено накладення штрафу на посадових осіб від 6 до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В даному випадку правильним є застосування норм спеціального Закону. Заступник прокурора району Березуєв А.Ю.

Домой Грин возвращался в приподнятом настроении,- еще бы, сегодня у него был выходной на основной работе, а так как работал он посменно, то решил подыскать себе еще какой-нибудь дополнительный заработок. Как говорится: «кто ищет, тот всегда найдет», вот и Андрею повезло, ему предложили делать ремонт в элитной квартире и сразу же дали деньги для покупки необходимых строительных материалов. «Отлично,-подумал Гринишин,- откуда может знать хозяин сколько я потрачу на покупку материалов, сэкономлю и сделаю какой-нибудь подарок любимой жене Олечке». Обдумать данную идею Андрей решил за бокалом пива, присев за столиком летнего кафе недалеко от своего дома. Так как людей в кафе было много, за столик к Гринишину попросила разрешения присесть незнакомая женщина. Женщина представилась Наташей и вскоре между ними завязался непринужденный разговор. Когда пиво у Андрея закончилось, соседка предложила выпить еще по бокальчику, затем еще по одному. Незаметно и время пролетело. Увидев, что на улице темно, мужчина вспомнил, что ему пора бы и домой, но зная характер жены и ее отношение к алкоголю, Андрей решил не возвращаться сегодня домой и пойти ночевать к брату. Услышав решение нового знакомого, Наталья предложила пойти к ней, какая, мол, разница где ночевать, все равно жена не узнает. В квартире у случайной знакомой они продолжили распивать спиртные напитки. Проснувшись утром, Андрей понял, что находится в чужой квартире. Собравшись, он вышел из дома, вслед за ним пошла и Наталья. Возле подъезда ночной гость встретил компанию своих старых знакомых, которые предложили выпить за встречу. Андрей решил угостить ребят и пошел в магазин за горячительными напитками, возле которого встретил своего родственника Максима. Максим попросил Грин идти домой и не оставаться с вышеуказанной компанией. Тогда они вдвоем подошли к данным ребятам, с которыми также находилась и Наталья, Андрей стал всех обнимать и прощаться. Уже по пути домой его догнал Максим и сообщил, что в момент когда Грин обнимал Наталью, она вытащила из заднего кармана его брюк купюру номиналом 500 гривень, которая была сложена пополам и направилась в сторону подъезда, в котором жила. Они тут же побежали за ней, требуя возвращения денег. Но Наталья закрылась в квартире и вызвала милицию. Однако в данном случае стражи порядка пришли не к ней на помощь. За открытое хищение чужого имущества ( грабеж ) в отношении «случайной знакомой» было возбуждено уголовное дело по ст.186 ч.1 Уголовного кодекса Украины. А Андрею еще много вопросов задавала жена и работодатель. Помощник прокурора Артемовского района г.Луганска юрист 1 класса Калинина В.И.

Тяжелое экономическое положение в стране дает о себе знать во всех своих проявлениях, однако, следует заметить, что финансовый кризис - это не повод для совершения преступлений. Однако некоторые считают иначе. Так, гражданин Б. находясь в тяжелом финансовом положении, нашел решение своих финансовых проблем, а именно: работая в должности экспедитора на частном предприятии «Ъ», в обязанности которого согласно должностной инструкции экспедитора вменено получение денег от клиентов за ранее поставленный им товар, и внесение их в кассу предприятия, 09.09.09г. получив на складе предприятия товар, предназначенный для отправки клиенту, последнему его не доставил, а продал другому человеку, по выгодной «для себя» цене. При этом, в этот же день, вечером, он приехал на предприятие и сдал подписанные им от имени клиента расходные накладные о том, что клиент принял товар, таким образом, пытаясь скрыть следы своего содеянного. Однако, зная о том, что рано или поздно ему придется понести ответственность за украденный им товар предприятия, гражданин Б. не придумал ничего умнее, кроме как отключить мобильный телефон и больше не появляться на данном предприятии. Разоблачение преступного действия состоялось при следующих обстоятельствах: через неделю к вышеуказанному клиенту отправился торговый представитель частного предприятия «Ъ» с целью получения денежных средств за поставленный ей ранее товар, однако клиент пояснила, что никакого товара она не получала, и подписи в накладных о получении ею товара принадлежат не ей. При опросе гражданина Б. об известных ему выше обстоятельствах, он сознался в совершенном им преступлении. По данному факту прокуратурой Артемовского района г. Луганска было возбуждено уголовное дело по признакам преступления предусмотренного ст. 191 ч. 1 УК Украины, которое было расследовано и направлено в суд с обвинительным заключением. Следователь прокуратуры Артемовского района г. Луганска Перелыгин А.